USER-MASTER.ORG

Ємельянов С. Л. Методика та результати оцінки якості законодавчого забезпечення правового інституту таємниць в Україні / С. Л. Ємельянов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - м. Луганськ: – №7 (161) Ч. 1. – 2011. – С. 57-62.

УДК 35.078:342.738

Запропонована методика оцінки якості законодавчого забезпечення правового інституту таємниць та наведено результати її застосування для різних видів передбачених законом таємниць.

Вступ

Одним з перших і достатньо важливих етапів комплексного дослідження об'єкту інформатизації на предмет інформаційної безпеки є інвентаризація інформаційних ресурсів і виявлення інформації, що повинна захищатися. Стосовно забезпечення конфіденційності інформації цей етап може здійснюватися, наприклад, експертним методом на основі встановлення відповідності інформації, циркулюючої на об'єкті, переліку відомостей, які відносяться до одного із законодавчо передбачених видів таємниць.

Згідно до ст.30 Закону України «Про інформацію» [1] за режимом доступу інформація поділяється на відкриту та інформацію з обмеженим доступом (ІзОД). У свою чергу, ІзОД поділяється на конфіденційну та таємну інформацію. До таємної належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі.

Аналогічна термінологічна конструкція була застосована законодавцем і у ст.8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» [2], де таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.

Прагнення України увійти у світовий інформаційний простір як його повноправний учасник зумовлює актуальність проблеми побудови правового інституту таємниць (ПІТ) та оцінки його ефективності задля збереження балансу публічних і приватних інтересів, забезпечення жорсткого і надійного режиму захисту важливої інформації в поєднанні із недоторканністю законних прав і інтересів громадян.

Різні аспекти цієї складної та багатогранної проблеми розглядались як російськими (І. Л. Бачило, В. А. Копилов, В. Н. Лопатін, М. М. Рассолов та ін.), так і вітчизняними (В. М. Брижко, К. І. Бєляков, В. О. Голубєв, Р. А. Калюжний, Є. А. Макаренко, О. В. Соснін, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, С. О. Янішевський та ін.) науковцями.

Проте, законодавчого визначення поняття «таємниця» дотепер не існує. У чинному законодавстві України згадується у тому чи іншому обсязі біля 20 видів таємниць [3]: від наявності спеціальних законів (наприклад, щодо державної таємниці [4]) до простої згадки без пояснень та визначень (наприклад, щодо таємниці сповіді [5]).

У ряді останніх досліджень та публікацій [6-9] зазначається, що якісне законодавче забезпечення, хоча і з певними недоліками, розроблено лише для державної, комерційної та банківської таємниць.

Але дотепер не розроблено методики, яка б надавала змогу кількісної оцінки якості законодавчого забезпечення правового інституту будь-якої нормативно визначеної таємниці, та майже відсутні результати їх порівняльного аналізу.

Метою статті є обґрунтування методики оцінки якості законодавчого забезпечення ПІТ та аналіз результатів її застосування для порівняння правового забезпечення державної (ДТ), банківської (БТ), комерційної (КТ), професійної (ПТ) та службової (СТ) таємниць.

Основна частина

Умовно представимо ПІТ у виді трьох взаємопоєднаних складових (рис. 1): загальна частина (визначення таємниці, принципи та критерії віднесення інформації до таємниці, обмеження щодо включення певної інформації до таємниці тощо); режим таємниці (правовий механізм обмеження доступу до інформації, що складає таємницю, правові ознаки таємниці тощо); санкції (юридична відповідальність за протиправні дії з інформацією, що складає таємницю). Сукупність правових норм, яка регламентує інформаційні відносини у сфері обігу інформації, що складає таємницю, і утворює окремий правовий інститут, оскільки їй властиві однорідність фактичного змісту, єдність правових норм.

Для оцінки якості законодавчого забезпечення ПІТ розробимо факторно-критеріальну модель (ФКМ), яка будується на кваліметричній основі шляхом розкладу будь-якого складного процесу чи явища на складові фактори (частини), кожен з яких має свою вагу, виражену в частках від цілого так, щоб сума часток завжди була рівна цьому цілому. ФКМ з успіхом використовуються при оцінці якості персоналу [10], досягнутого рівня інформатизації ВНЗ [11] тощо.

У цьому випадку абсолютний показник якості законодавчого забезпечення ПІТ P визначається сумою факторів

, (1)

де: i=1…4 – кількість факторів; mi – вагомість i-го фактору (визначається експертним методом, mi=0…1, з умовою норміровки: ); Fi i-ий фактор, що впливає на інтегральну якість та визначається станом правового забезпечення окремих складових ПІТ та їх взаємоузгодженістю (рис. 1).

Рис. 1. Правовий інститут таємниці

У свою чергу кожен з факторів Fi характеризується сумою критеріїв, які мають відповідні коефіцієнти проявлення Ki (табл. 1), так що

. (2)

З урахуванням (1, 2) та даних табл. 1 маємо:

. (3)

Визначені експертнім шляхом коефіцієнти Ki !!!!!!!! та результати розрахунків (3) для різних видів таємниць наведено у табл. 2.

Якщо прийняти за основу можливі оцінки рівнів законодавчого забезпечення ПІТ, які наведено на рис. 2, то можна побачити, що високий рівень досягнуто тільки для ДТ (95%).

Існуючі недоліки у системі організаційно-правового захисту ДТ полягають у відсутності науково обґрунтованих критеріїв здійснення поділу відомостей за ступенями таємності відповідно до розміру можливого збитку, визначеного на основі конкретних методик.

Таблиця 1

ФКМ для оцінки якості законодавчого забезпечення ПІТ

Фактори (Fi) Вагомість
факторів (mi)
Критерії Коефіцієнт проявлення критерію (Ki)
1. Стан правового забезпечення загальної частини ПІТ (F1) m1=0,5 1. Чіткість законодавчого визначення таємниці. K1
2. Порядок та критерії віднесення інформації до таємниці. K2
3. Обмеження на інформацію, що може складати таємницю. K3
4. Наявність окремого нормативно-правового акту, що регулює обіг таємниці. K4
5. Ступень нормотворчої активності
(зміни до законів, законопроекти, концепції реформування законодавства тощо)
K5
2. Стан правового забезпечення режиму таємниці (F2) m2=0,2 1. Чіткість правових ознак таємниці. K6
2. Регламентація порядку засекречування, обігу та розсекречування таємниці. K7
3. Наявність грифів обмеження доступу. K8
4. Рівень правової охорони державою. K9
3. Стан правового забезпечення санкцій за протиправні дії щодо таємниці (F3) m3=0,2 1. Адміністративна відповідальність. K10
2. Цивільно-правова відповідальність. K11
3. Кримінально-правова відповідальність
(за діючими Кодексами України).
K12
4. Ступень активності правозастосовчої діяльності (судова практика) K13
4. Стан збалансованості всіх складових ПІТ (F4) m4=0,1 Взаємоузгодженість загальної частини таємниці, правового механізму її захисту та санкцій за протиправні дії щодо таємниці K14

Якість законодавчого забезпечення ПІТ комерційної (65%), банківської (53%) та службової (50%) таємниць складає лише базовий рівень (від 50% до 75%). Фактично це означає, що держава створила дієві правові інститути зазначених таємниць, проте існуючі механізми їх правового захисту ще мають багато недоліків.

Таблиця 2

Результати експертної оцінки коефіцієнтів проявлення факторів та розрахунку якості законодавчого забезпечення по видах таємниць

Коефіцієнти Ki Вид таємниці
ДТ БТ КТ ПТ СТ
K1 1 1 0,75 0,25 0,5
K2 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
K3 1 0 1 0,75 0,75
K4 1 0 0 0 0
K5 0,75 0,5 1 0,5 0,25
K6 1 0,25 1 0,75 0,25
K7 1 0,75 0,5 0,5 0,75
K8 1 0 0 0 1
K9 1 0,5 0,25 0,5 0,5
K10 1 1 1 1 1
K11 0,5 1 1 1 0,5
K12 1 1 1 0,75 0,75
K13 0,75 0,5 0,25 0,5 0,5
K14 1 0,75 0,75 0,25 0,5
Якість законодавчого забезпечення, P
0,95 0,53 0,65 0,47 0,5

Рис. 2. Рівні якості законодавчого забезпечення ПІТ

Зокрема, для БТ відсутній перелік відомостей, які заборонено відносити до БТ; є певні процесуально-правові неузгодженості у питанні розкриття БТ деяким державним органам на їх вимогу, виїмки документів, що містять БТ, при проведенні слідчих дій тощо [12, 13]. Гриф обмеження доступу законодавчо встановлено тільки для інформації, що є власністю держави і складає СТ (ДСК – для службового користування). Кримінально-правова відповідальність передбачена за протиправні дії (незаконне збирання, використання або розголошення) тільки з інформацією, що складає КТ та БТ (згідно до статей 231, 232 Кримінального кодексу України [14]); відсутній повний перелік інформації, що складає СТ, тощо.

Якість законодавчого забезпечення професійної таємниці в Україні (47%) поки ще, на нашу думку, має задовільний рівень: немає вичерпного переліку видів ПТ (лікарська, нотаріальна, адвокатська, журналістська, аудиторська, таємниця зв’язку, усиновлення, страхування, сповіді тощо); діючі чисельні норми щодо режиму таємниці та санкцій за протиправні дії з такою інформацією часто мають декларативний характер та розпорошені по багатьох нормативно-правових актах тощо.

На нашу думку, проаналізовані види таємниць доцільно прописати в окремих нормативно-правових актах, де будуть чітко вказані та взаємоузгодженні усі складові ПІТ (рис. 1). Проте, такий процес поки що активно відбувається тільки для КТ [15].

Висновки

Запропонована методика дозволяє оцінити якість законодавчого забезпечення таємниць, які передбачені чинним законодавством України, та проаналізувати досягнуті рівні їх правового захисту.

Отримані результати можуть бути використані для побудови ефективних правових інститутів таємниць в Україні.

Література

  1. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650 (із змін. та доп.).
  2. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 р. // Офіційний вісник України від 18.02.2011 р. – №10.
  3. Організаційно-правові основи захисту інформації з обмеженим доступом: Навч. посібник / А. Б. Стоцький, О. І. Тимошенко, А. М. Гуз та ін.; за заг. ред. В. С. Сідака. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – 232 с.
  4. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93 (ост. ред. 30.01.2011 р.).
  5. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 25. – С. 283. – Ст.3 (із змін. та доп.).
  6. Ємельянов С. Л. Проблемні аспекти правового забезпечення інформації з обмеженим доступом в Україні // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали підсумкової науково-практичної конференції за міжнародною участю. – 31 жовтня 2008 р. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. – С.429-431.
  7. Марущак А. І. Інформаційне право: Доступ до інформації: навчальний посібник. – К: КНТ, 2007. – 532 с.
  8. Гордієнко С. Г. Забезпечення інтересів України в сфері захисту інтелектуальної власності: нормативно-правове регулювання: Монографія. – К.: Видавничій дім «Скіф», КНТ., 2008. – 248 с.
  9. Бєляков К. І. Інформація в праві: теорія і практика. – Київ: КВІЦ, 2006. – 118 с.
  10. Дмитренко Г. А. Мотивация и оценка персонала / Г. А. Дмитренко, Е. А. Шарапатова, Т. М. Максименко. – МАУП, 2002. – 248 с.
  11. Оцінювання рівня стану інформатизації загальноосвітнього навчального закладу. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://edu-post-diploma.kharkov.ua/normativu/f_model_zakl.htm. – Загол. з екрану. – Мова укр.
  12. Світлична Г. О. Правові аспекти розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб / Г. О. Світлична // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – №11 (87). – С. 25-31.
  13. Присяжнюк Т. І. Розкриття банківської таємниці: кримінально-процесуальні питання / Т. І. Присяжнюк // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – №1 (89). – С. 40-43.
  14. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
  15. Концепція проекту Закону України "Про охорону прав на комерційну таємницю". – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1404-2008-%F0.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Поиск